Своє безсилля перед алкоголізмом батьків мені прийняти легко, адже я була безневинною дитиною, яка росла в алкогольній сім’ї, де головні діючі особи – дорослі. Але зараз мені доводиться попрацювати над собою, щоб визнати своє безсилля змінити близьких людей.
Так, коли чоловік був дуже засмучений тим, що сталася халепа – син розбив новий дорогий телевізор – я спочатку намагалася підбадьорити, розвеселити “свою половинку”. Водночас я відчувала власну провину. Думала, що я погана мама, якщо не навчила обережному ставленню до речей, не вгледіла, щО відбувалося у кімнаті.
Відчувала, що мушу виправити стан чоловіка.
Однак усі мої спроби виявилися марними – настрій чоловіка не покращувався. І я вирішила прямо вчора прийняти своє безсилля змінити ставлення чоловіка до ситуації.
Перед сном, почавши читати книгу «12 Кроків, 12 Традицій Ал-Анон», я заспокоїлася. Я погодилася, що для мене це занадто багато – нести відповідальність за емоції ще й інших людей. І мені буде краще, якщо я сконцентруюсь на собі.
І мені пригадалась подібна ж ситуація з батьком, коли я відчувала свою відповідальність за його агресію, адже була “недостатньо хорошою” дитиною.
Вранці чоловік так само поводився агресивно…
А діти як діти – запропонували піти гуляти, в розважальний центр та кіно, і я, хоча була ще трохи збентежена, попри це – погодилась. Ми пішли з дому (чоловік не схотів разом з нами).
Сьогодні день пройшов дуже круто! Мультфільм виявився цікавим і глибоким, в розважальному центрі діти були зайняті своїми іграми, а я змогла відпочити і почитати літературу Ал-Анон, а ще ми пригостилися смаколиками.
Так чудово, коли я займаюсь собою.
Юля К., Луцьк
Thank you so much for sharing your story Yulia!